Варшава - місто, яке варто побачити

Варшава вражає розважливістю та аристократизмом. Навіть у часи пік місто працює ритмічно і без суєти. Варшава - місто закоханих. Я бачила дуже багато пар, які тримаються за руки. При чому - не лише молоді, а й старшого віку. Це так романтично! Адже, велике щастя зустріти кохання, пронести його через все своє життя, бути щирим у стосунках та не соромитися показати свою любов. Також звернула увагу на те, що поляки одягаються досить скромно. Молодь надає перевагу спортивному стилю, зручному взуттю (балетки, кеди). За весь час перебування в Польщі бачила на високих підборах лише 3 чи 4 жінки (можливо це українки чи росіянки ☺).

23 липня, середа - екватор нашого стажування. В цей день ми відвідали Фонд "Нічиї діти", президентом якого є Марія Келлер-Хамела. Основний напрямок роботи фонду - це профілактика насильства в родині. Фонд проводить акції та різні заходи проти насильства по відношенню до дітей, здійснює допомогу постраждалим від насильства, займається просвітницькою діяльністю спільно зі ЗМІ. І справді, вони виконують величезну діяльність щодо проведення міжнародної супервізії з метою обміну досвідом щодо роботи у сфері попередження насильства над дітьми, також проводять соціальні кампанії з питань усвідомленого батьківства та попередження психологічного насильства над дітьми. 

Марія Келлер-Хамела - президент Фонду "Нічиї діти". 

Биття дітей - не повинно стати традицією. 

Пообідавши в затишному варшавському вуличному ресторанчику, ми повернулись до Хельсинського фонду з прав людини, де зустрілись з Мачеєм Новицьким, директором фестивалю документальних фільмів з прав людини "WATCH DOCS". 

Фестиваль документальних фільмів "WATCH DOCS" - програма суспілної освіти. 

Мачей Новицький - директор фестивалю документальних фільмів. 

Відбувся діалог - чи можуть фільми змінити світ та свідомість людини. Були різні та цікаві думки з цього приводу. Основною метою фестивалю є підняття свідомості людини та розуміння ситуації. 

І на завершення дня - шопінг. Мабуть, це завжди приємно... Адже  ми встигли вже скучити за рідними, і так хочеться привезти їм подарунки і хоч маленьку частиночку Польщі - додому, на згадку...